Благодійний Фонд «Вірний шлях» було засновано у 2004 р., групою людей, небайдужих до проблем сучасного українського суспільства та до майбутнього нашої країни загалом.
Основною метою нашої організації є підтримка та пропаганда здорового способу життя, надання різних видів допомоги різним категоріям наших громадян, здійснення соціальної опіки над хворими, інвалідами, сиротами та іншими найменш захищеними верствами нашого суспільства.
«Вірній шлях» було створено за активної підтримки голландських волонтерів, які тривалий час проживають на території України. Зокрема, найсуттєвіший внесок у розвиток нашої організації було внесено Марліс Колейн, яка і зараз докладає найактивнішу участь у роботі нашого Фонду.
За сприяння вищезгаданої голландської сторони, наші співробітники пройшли практичне стажування у найбільшому та відомому Реабілітаційному Центрі De Hoop у Нідерландах.
Також, у період з 2008 р. по 2009 р., за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні, наш Фонд зміг реалізувати масштабний проект із профілактики шкідливих звичок у м. Рівному та області, який має назву: «Здоров'я молоді – здоров'я нації».
У 2007 р. розпочалося будівництво стаціонарного Реабілітаційного Центру «12+», за 15 км від міста, в тихому, гарному місці. Центр було засновано за підтримки Товариства Святого Луки (США), за безпосередньою участю Врійда Фогеля (президент товариства) та Оросі Павла (координатор Східноєвропейського відділення).
Також суттєвий внесок в організацію «12+» було внесено вищезгаданою голландською стороною та давніми друзями фонду зі Швейцарії, зокрема Маркусом Віссом.
Дуже хочеться подякувати нашим друзям з Київської філії “Lions Club”, зокрема Мар'єн Коллс, за суттєву допомогу, надану при відкритті Центру.
Особливу увагу хочеться приділити людині, іменем якої названо наш Центр.
Мартін Дут – лікар-християнин з Чикаго (США), який присвятив себе та всю свою кар'єру (35 років роботи) лікуванню та допомозі залежним та їхнім родинам.
Ця людина була засновником і керівником кількох великих медичних асоціацій та організацій, які працюють із залежними та їхніми сім'ями в штаті Іллінойс і в самому Чикаго. У своєму роді це був першопрохідник у самому підході лікування алко і наркозалежності в той час.
Справді, 30 років тому США, суспільство сприймало залежних, як людей занепалих, слабких духом і недостойним ніякого жалю, допомоги, а тим паче професійного лікування. Алкоголізм та наркоманія не вважалися хворобою в принципі. Відповідним було й ставлення «допорядного» обивателя до цих проблем.
Доктор Мартін був одним із перших, хто спрямував усі зусилля для зміни такого ставлення до «занепалих» алкоголіків та наркоманів. Усіми силами він намагався змінити сформований багатовіковий стереотип на проблему залежності: від звичайного людського пороку (на думку більшості тоді) як у реальне психо-фізіологічне медичне захворювання. Захворювання, яке потребує професійного лікування, нарівні з іншими людськими хворобами.
Як професійний лікар доктор Мартін підходив до лікування будь-якого залежного, використовуючи комплексний підхід. А саме, намагався лікувати як тіло, так і душу хворого. Що у свою чергу і було причиною успіху даної методи та повернення до повноцінного життя багатьох, кому він зміг допомогти протягом усього свого життя.
У своїй практиці доктор Мартін постійно керувався словами знаменитого психотерапевта 20 століття Карла Юнга, написаних ним для перших членів товариства Анонімних Алкоголиків (АА), наполягаючи на тому, що найдієвіший шлях алкоголіка до одужання лежить через духовне перетворення особистості.
Доктор Мартін допомагав дуже багатьом і багатьма любив за це. Це були люди з різних верств суспільства: від найбідніших, до найзаможніших, що мають високий соціальний статус і стали з різних причин на шлях вживання і подальшого сповзання на дно.
Всім, хто звертався до нього по допомогу, він намагався допомогти.
Завжди вмів підібрати ключ до серця пацієнтів.
Почувши про роботу нашого Фонду та створення Реабілітаційного Центру, доктор Мартін охоче зважився допомогти і нам: як порадою, так і справою.
Однак, за невідомим нам Божим промислом, не судилося збутися цим планам. За кілька місяців до нашої зустрічі Господь закликав доктора Мартіна до себе.
Проте, родичі та найближчі друзі вирішили продовжити прагнення Мартіна допомогти нам у створенні Реабілітаційного Центру. Зараз ці люди роблять неоціненний внесок у роботу та розвиток Центру "12+".